Тернополян, що жили у підвалах поміж руїнами будинків у центрі міста, кам’яні і цегляні завали, хати під солом’яними стріхами і полонених німців, яких змушували відновлювати будинок МГБ-КГБ, пам’ятають будівельники-старожили. Для них кожен дім - історія...

- Я приїхав у Тернопіль у 1946 році. Місто тоді було повністю зруйноване. Увесь Центр. Люди ютилися по підвалах і будинки збереглися тільки у долинах, - пригадує повоєнний Тернопіль 92-річний уродженець села Дубівці Йосип Качка. - На вулиці Руській будинків не було.

Чи не традиційним для пам’ятників з кіньми став клишній головний майдан Тернополя - теперішній майдан Волі. Адже Данило Галицький у цьому місці не перший, колись тут на коні височів маршал Пілсудський.
Традицію пам’ятників з кіньми на майдані перервав тільки Володимир Ленін. Його зобразили без чотириногого побратима вояків