У двох колишніх особняках, котрі понад сто років тому належали багатим тернопільських родинам, тепер діють бібліотеки – міська дитяча й обласна наукова.
Обидва будинки – пам'ятки архітектури місцевого значення. Втім, незважаючи на це, капітального ремонту одна з них – будівля обласної наукової – ніяк не може дочекатися.

Історією, що тягнеться з початку ХХ ст. можуть похизуватися будинки, що на височать на початку вул. Сагайдачного. Нині там з одного боку - “Галицький торговий дім”, з іншого - магазин парфумів Addict. До слова, у 1891 р. на честь 100-ліття польської Конституції нинішню вул. Сагайдачного назвали "3 Мая". Причому у будинку, що був на правому розі вулиці, на початку ХХ ст. діяла одна з найдавніших кав'ярень Тернополя - "Віденська".

Захистом від нападу татар, джерелом води для млинів, місцем риболовлі, відпочинку був протягом століть великий став на річці Серет. На початку ХХ ст. рибу з нашої водойми експортували навіть у Польщу, але завдяки озеру славилося місто і хмарами комарів.

Закинуті та облуплені стоять дві кам'яні веранди у внутрішньому дворику великого будинку по бульв. Шевченка, 1. Це обшарпане місце туристам не показують, хоча саме звідси починався перший у Тернополі музей, попередник обласного краєзнавчого.

Німецького імператора Вільгельма Гогенцолерна, австро-угорського Карла Габсбурга і, ймовірно, правителя Польщі Юзефа Пілсудського “бачили” стіни будинків на сучасному бульв. Шевченка.

Ще досі науковці дотримуються різних версій стосовно того, чому Тернопіль названий саме так. Хоча основна концепція вже виведена, однак є й інші, які також мають право на існування...

Не від вдячності "братам-росіянам", а від старовинної самоназви українців "русини" отримала назву основна тепер вулиця нашого міста - Руська.

Сьогодні важко уявити святкування Нового року без ялинки, в більшості випадків “живої”. Як би не вмовляв нас “Green peace” купляти штучні ялинки, частина українців, а зокрема і тернополян, продовжують купляти ялинки, так би мовити природного походження, мовляв запах хвої створює новорічний настрій. Проте за словами фахівців, попит на штучні ялинки щороку потроху збільшується. Головна перевага штучної ялинки – її довговічність. Штучні ялинки практичні, мобільні і прослужать вам не один рік. При цьому сьогодні багато моделей штучних ялинок практично не відрізняються від натуральних. Та я не про це.
Як виявилося, традиція ставити ялинку до Нового року та Різдва в Україні з’явилася досить давно, ще 5 000 років тому. Легенда говорить, що племена гунів, що жили на півдні Правобережної України близько ІІ-VI ст. мали бога Йерлу, котрий у найперший день року приходив на землю. У цей день потрібно було ставити в будинку ялинку, яку вважали священним деревом.